- затямити
- [зат’а/миетие]
-мл'у, -миеш, -мл'ат'; нак. -т'а/м, -т'а/мтеи
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
затямити — див. затямлювати … Український тлумачний словник
затямити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
затямити — тямлю, миш, Пр. Див. затямлювати … Словник лемківскої говірки
утямити — (втя/мити), млю, миш; мн. утя/млять; док., перех. і без додатка, розм. 1) Зрозуміти щось, осягти суть чого небудь. || Дійти до певного висновку, усвідомити що небудь. 2) Зберегти у пам яті, затямити. 3) Виявивши кмітливість, здогадатися про що… … Український тлумачний словник
замаркувати — Замаркувати: затямити [III] тут: заявити, запропонувати, чітко означити [45] … Толковый украинский словарь
пень — Пень: в окр. значенні: генетичний корінь [52] стовбур, колода, пеньок; мати на пеньку: мати злість, затямити собі щось проти когось [IV] … Толковый украинский словарь
запам'ятовувати — запам ятати (зберігати, утримувати в пам яті), зафіксовувати, зафіксувати, затямлювати, затямити; закарбовувати, закарбувати, занотовувати, занотувати (зі сл. у пам яті , у свідомості й под.) Пор. пам ятати … Словник синонімів української мови